БЗВП для студентів скасовують

Верховна Рада України ухвалила Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань підготовки громадян до національного спротиву. Документ, зареєстрований ще в червні 2025 року, став результатом тривалого обговорення системних недоліків існуючої моделі військової підготовки студентів. Одним із ключових рішень закону є скасування обов'язкової базової загальновійськової підготовки (БЗВП) для здобувачів вищої освіти. Міноборони вже надало офіційний коментар щодо мотивів цього рішення, розкривши цілий комплекс причин, які зробили скасування не лише виправданим, а й необхідним.

Головна проблема: нерівність у виконанні військового обов'язку

Одним із найсерйозніших аргументів на користь скасування БЗВП є грубий дисбаланс у тому, на кого фактично лягав тягар військової підготовки. На практиці формування мобілізаційного ресурсу за певними обліковими спеціальностями здійснювалося виключно за рахунок студентів університетів і закладів вищої освіти. При цьому здобувачі професійної та фахової передвищої освіти (коледжів, технікумів, профтехучилищ) до цього процесу не залучалися взагалі.

Така вибірковість прямо суперечила принципу рівності громадян перед законом і створювала ситуацію, за якої студенти університетів несли зобов'язання, яких не мали їхні однолітки з інших типів навчальних закладів. Усунення цієї несправедливості стало одним із ключових імпульсів до законодавчих змін.

Дублювання підготовки

Ще одним вагомим аргументом є те, що для значної частини студентів обов'язкова БЗВП фактично дублювала підготовку, яку вони й так проходили в рамках своїх навчальних програм. Йдеться про здобувачів військових вищих навчальних закладів, студентів із військовими кафедрами, а також тих, хто навчається за профілями, пов'язаними з правоохоронними органами та іншими законними військовими формуваннями. Усі вони отримують спеціалізовану військову освіту, здобувають відповідні облікові спеціальності і не потребують додаткової загальновійськової підготовки в армійських умовах. Примушувати їх проходити БЗВП було не лише логістично надлишковим, а й неефективним використанням ресурсів - як їхніх власних, так і ресурсів Збройних Сил.

Безпекові ризики: навчальні полігони під ударом

Окремим і вкрай серйозним аргументом стало питання безпеки. Обов'язкова БЗВП створювала значне навантаження на навчальні частини та полігони Збройних Сил, концентруючи там великі потоки цивільних студентів. В умовах повномасштабної війни, коли ворог систематично завдає ударів по об'єктах військової інфраструктури, присутність студентів на навчальних полігонах перетворилася на реальний безпековий ризик - як для самих молодих людей, так і для підрозділів, що там дислокуються.

Захистити студентів від наслідків атак на воєнні об'єкти практично неможливо, а відмова від їх масового направлення на полігони є виваженим і відповідальним рішенням з боку держави.

Присяга без примусу: зміна філософії підготовки

Важливим символічним і практичним зрушенням є відмова від обов'язкового прийняття військової присяги студентами в рамках БЗВП.

Раніше проходження підготовки автоматично передбачало складання присяги, що фактично перетворювало цивільних студентів на осіб із певними військовими зобов'язаннями без їхнього усвідомленого вибору. Нова система підготовки до національного спротиву будується на іншій філософії: замість примусового залучення до суто військових процедур вона має закладати культуру патріотизму, готовності до захисту держави та розуміння основ спротиву.

Це якісно інший підхід, виховний, а не мобілізаційний, який має набагато більший потенціал для формування свідомого ставлення молоді до питань національної безпеки.

Гендерна рівність

Чинна система БЗВП мала ще один суттєвий недолік - вона фактично ігнорувала жінок, зосереджуючись переважно на чоловіках призовного віку. Нова дисципліна «Основи національного спротиву» передбачає обов'язкове залучення до навчання також і студенток. Це рішення відповідає як сучасним реаліям - жінки відіграють дедалі більш значущу роль в обороні країни, так і загальним принципам рівності.

Підготовка до захисту держави не може і не повинна бути привілеєм або обов'язком лише однієї статі: знання основ цивільного спротиву, першої медичної допомоги, поведінки в умовах надзвичайних ситуацій є однаково важливими для кожного громадянина незалежно від статі.

Нова система підготовки

Скасування БЗВП не означає відмови від підготовки молоді до захисту держави - воно означає перехід до якісно іншої моделі. Замість концентрованої армійської підготовки на полігонах запроваджується системна освітня дисципліна, інтегрована в навчальний процес і доступна для всіх студентів незалежно від типу закладу та статі.

Детальніше з офіційною позицією Міноборони щодо нової системи підготовки можна ознайомитися на сайті відомства. Очікується, що після офіційного опублікування тексту прийнятого закону стануть відомі конкретні механізми впровадження змін, терміни переходу та вимоги до навчальних закладів. Наразі ж ухвалене рішення слід розцінювати як початок системного перегляду підходів до підготовки українських громадян до національного спротиву - більш справедливого, безпечного та ефективного.