Статті та кейси

Міністр оборони України Михайло Федоров повідомив про початок процесу часткового звільнення зі служби, який має розпочатися з кінця осені 2026 року. За його словами, ця ініціатива стосуватиметься насамперед тих, хто перебуває в армії з 2022 року й раніше — тобто військовослужбовців із найдовшим стажем перебування на військовій службі в умовах повномасштабної війни.

Міністерство оборони України запустило 100-денну програму, яка дає військовослужбовцям, що самовільно залишили частину, можливість добровільно повернутися на військову службу. Програма діє з 12 червня по 20 вересня 2026 року і поширюється на тих, у кого факт СЗЧ зафіксовано до 12 червня.

Кабінет Міністрів України затвердив нову систему виплат військовим у рамках експериментального проєкту, розрахованого на два роки — до червня 2028 року. Рішення стосується військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, а також іноземців, які проходять службу у ЗСУ.

Заступник міністра оборони України Мстислав Банік офіційно підтвердив, що найближчим часом будуть представлені суттєві зміни у системі мобілізації та роботі територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Конкретних деталей щодо нового підходу до комплектування війська у Міноборони поки не розкривали, однак посадовець чітко дав зрозуміти: очікувати на реформу не доведеться роками — зміни будуть презентовані дуже скоро. Сам Банік висловився ємко: «це не 2027 рік

В Україні активно обговорюється зміна правил виїзду за кордон для чоловіків віком 18–22 років. Відповідно до озвученої ініціативи, можливість перетнути кордон для цієї вікової категорії може з'явитися лише після обов'язкового проходження базової загальновійськової підготовки — БЗВП. Про це повідомив народний депутат Горбенко в інтерв'ю виданню «Телеграф», висловивши свою підтримку такому підходу.

Уряд ввів нові правила бронювання працівників від мобілізації. На офіційному ресурсі Кабінету Міністрів України опубліковано Постанову № 692 від 30 травня 2026 року «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час». Цей документ вносить серйозні корективи в критерії визначення підприємств критично важливими та безпосередньо впливає на те, як здійснюється військовий облік на підприємствах.

Військово-лікарська комісія є ключовим органом, який визначає долю кожного військовослужбовця з точки зору його подальшої придатності до несення служби. Саме ВЛК оцінює стан здоров'я, встановлює діагнози, пов'язує поранення з обставинами їх отримання та виносить постанови, які безпосередньо впливають на правовий статус військовослужбовця.

8 квітня 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову КМУ № 467, якою внесено зміни до Постанови КМУ №560 - Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації та на особливий період. Ці зміни стосуються конкретної та чітко визначеної категорії громадян: молодих військовослужбовців віком від 18 до 25 років, які пройшли службу за програмою «Контракт 18-24» в умовах воєнного стану.

Отримання поранення, травми, контузії або каліцтва під час захисту Батьківщини - це не лише фізичне випробування, а й початок складного адміністративного процесу отримання належних виплат військовим. На практиці багато військовослужбовців або не знають про весь перелік виплат, на які мають право під час лікування, або стикаються з ситуацією, коли командування припиняє виплати чи зменшує їх розмір без законних підстав.

В березні 2026 року в Україні набула розголосу резонансна ситуація: через технічну помилку на боці Харківського територіального центру комплектування та соціальної підтримки деякі жінки були помилково внесені до реєстру військовозобов'язаних. Наслідком цієї помилки стала поява у застосунку Резерв+ статусу «в розшуку» - як за порушення правил військового обліку.

Останніми днями кількість новин про статус «оперативний резерв» у застосунку Резерв+ різко зросла. Ситуація набула масового характеру і викликала значне занепокоєння як серед самих військовозобов'язаних, так і серед роботодавців, які прагнуть зберегти критично важливих фахівців.

Порядок списання військового майна, знищеного або безповоротно пошкодженого під час бойових дій, тривалий час залишалася надмірно ускладненою. В умовах активної військової служби та постійних втрат техніки й обладнання на полі бою вимога оформляти розгорнутий пакет документів для кожної одиниці знищеного майна створювала значне адміністративне навантаження на командирів і тилові служби. Кабінет Міністрів України ухвалив зміни, які суттєво спрощують цей процес і приводить його

Питання повернення з СЗЧ до лав Збройних Сил залишалося однією з найбільш бюрократично обтяжених процедур у системі військової служби України. Складний ланцюжок узгоджень, що проходив через численні проміжні інстанції, суттєво затягував процес і створював непотрібні адміністративні перешкоди як для самих військовослужбовців, готових повернутись на військову службу, так і для командирів підрозділів, зацікавлених у поверненні особового складу.

У Верховній Раді України майже одночасно зареєстровано два резонансні законопроекти за ініціативою Дмитра Разумкова, які суттєво посилюють відповідальність посадових осіб у сфері військового обліку та мобілізації.

З початку квітня 2025 року набрав чинності закон, який суттєво спрощує порядок оформлення первинних документів у господарській діяльності. Зміни торкнуться багатьох підприємців, які стикаються з ситуаціями, коли замовник недоступний, зволікає з підписанням або взагалі відмовляється підписувати акт виконаних робіт.