Верховний Суд: Правовий статус ТЦК та СП
- 18 бер.
- Читати 3 хв
Верховний Суд ухвалив принципове рішення, яке безпосередньо стосується практики судового оскарження дій органів ТЦК та СП. Суд встановив, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є лише відокремленими підрозділами відповідних обласних (міських) ТЦК та СП, а тому не мають статусу юридичних осіб, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Наслідком цього є те, що справи, у яких відповідачем зазначено районний ТЦК та СП, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а провадження у таких справах підлягає закриттю.
Що таке ТЦК та СП і яка їх структура
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки - це державні органи, що здійснюють функції з військового обліку, призову та мобілізації громадян. Правову основу їх діяльності становить Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154. Відповідно до цього Положення, система ТЦК та СП має дворівневу структуру: обласні (міські) центри, які мають статус юридичних осіб, та районні ТЦК та СП, які є їхніми відокремленими підрозділами - тобто філіями або представництвами. Районні підрозділи діють від імені та в інтересах відповідного обласного (міського) центру, не маючи власної правосуб'єктності. Саме ця обставина стала ключовою у рішенні Верховного Суду при розгляді справи про правовий статус ТЦК та СП.
Правовий статус філій і представництв за цивільним законодавством
Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами - вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Ця норма прямо визначає: філія чи представництво не може самостійно набувати прав та обов'язків учасника судового процесу, укладати угоди від власного імені або нести самостійну юридичну відповідальність. Керівник філії або представництва діє виключно на підставі довіреності, виданої юридичною особою. Тому будь-який позов, пред'явлений до районного ТЦК та СП як самостійного відповідача, є юридично некоректним з точки зору визначення належного суб'єкта відповідальності.
Суть правової позиції Верховного Суду
У своєму рішенні Верховний Суд наголосив, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою принципову обставину: районні ТЦК та СП є відокремленими підрозділами, а не самостійними юридичними особами. Оскільки цивільна процесуальна дієздатність є невід'ємною ознакою сторони у цивільному процесі, її відсутність унеможливлює сам розгляд справи. Верховний Суд дійшов висновку, що за таких умов цивільний спір не може бути вирішений, оскільки відсутній належний відповідач. На підставі цього судові рішення попередніх інстанцій були скасовані, а провадження у справі закрито.
Практичні наслідки для тих, хто оскаржує дії ТЦК
Це рішення Верховного Суду має надзвичайно важливе практичне значення для військовозобов'язаних та їхніх адвокатів. Якщо особа має намір оскаржити в судовому порядку дії або рішення ТЦК та СП відповідачем у позові необхідно зазначати обласний (міський) ТЦК та СП, який є юридичною особою, а не його районний підрозділ. Помилкове зазначення районного ТЦК як відповідача тягне за собою закриття провадження без розгляду справи по суті, що фактично позбавляє особу судового захисту в межах конкретного провадження.
Права та обов'язки ТЦК та СП: що важливо знати
Відповідно до Положення №154 та норм Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», територіальні центри наділені широким колом повноважень: ведення військового обліку, організація призову та мобілізації, направлення повісток, організація медичних оглядів, розгляд питань відстрочки та звільнення від військової служби. Водночас ТЦК та СП зобов'язані діяти виключно в межах закону, дотримуватися прав військовозобов'язаних, забезпечувати законність при врученні повісток і складанні відповідних документів. Громадяни, у свою чергу, мають право оскаржувати будь-які незаконні рішення, дії або бездіяльність цих органів як в адміністративному, так і в судовому порядку - але лише за умови правильного визначення належного відповідача.
Висновок: правильне визначення відповідача - ключ до ефективного захисту
Рішення Верховного Суду ще раз підтвердило: ефективний судовий захист від неправомірних дій органів військового управління вимагає не лише наявності вагомих аргументів по суті справи, а й бездоганного дотримання процесуальних вимог. Пред'явлення позову до неналежного відповідача, навіть якщо сама вимога є обґрунтованою, може призвести до закриття провадження без будь-якого вирішення спору. Зважаючи на це, перед зверненням до суду з будь-якими вимогами до структур ТЦК та СП настійно рекомендується проконсультуватися з адвокатом, який допоможе правильно визначити відповідача, обрати належний вид судочинства та сформувати доказову базу, достатню для захисту ваших прав.
